Миколай Сенявський (військовик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Сенявський
ПсевдоMikołaj Sieniawski
Народився1520
Бережани (замок)
Померперед 12.5.1584
ПохованняБережани
ГромадянствоКорона Польська
Місце проживанняБережани
Діяльністьдипломат
Посадакам'янецький каштелян
стрийський староста
Військове званняпольний гетьман коронний
РідСенявські
БатькоМиколай Сенявський
МатиKatarzyna Koład
Родичібрати Геронім та Рафаїл Сенявські
Брати, сестриГеронім Сенявський і Рафал Сенявський
У шлюбі зAnna Sapiehad[1]
Герб
Герб

Герб Леліва

Микола Сенявський (пол. Mikołaj Sieniawski; пом. перед 12 травня 1584[2][3]) — шляхтич, військовик, державний діяч Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син великого коронного гетьмана Миколи Сенявського та його дружини Катажини з Ко́лів (primo voto Язловецька) (пом. до 1544) — доньки підкоморія галицького, польного коронного гетьмана Яна Ко́ли, вдови Теодорика Язловецького-молодшого (пом. по 1544 р., внук Теодорика Бучацького-Язловецького), старший брат Рафаїла Сенявського.

Був співвласником Бережан. Мав посаду польного коронного гетьмана з 1569 року, каштеляна Кам'янця-Подільського (з 1576 року), стрийського старости (в 1567 році Львівський латинський архієпископ Станіслав Сломовський був одним з комісарів короля при передачі староства М. Сенявському[4])[5]. У червні 1575 року маршалок великий коронний Анджей Опалінський заставив йому частину Рогатинського староства. Під час виправ С. Баторія мав квартальну гетьманську плату 350 злотих.[2]

За його розпорядженням після наказу короля С. Баторія на львівській площі Ринок прилюдно стратили правителя Молдавського князівства Янку V Сасула.[6]

Був похований у своїй головній резенції — Бережанах[2] — в родинній каплиціусипальниці Сенявських — костелі Святої Трійці Бережанському замку.[7]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений, дружина — Ганна Сапіга (шлюб близько 1560 р., донька Михайла Сапіги, внучка маршалка Великого князівства Литовського Івана Сапіги[8]) — вдова житомирського старости князя Андрія Пронського). Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыіМінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 88. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  2. а б в Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (ok. 1520—1584)… — S. 134.
  3. 1587 → Sieniawscy (01) [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm. 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 5—7. (пол.)
  5. а б Sieniawscy (01) [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : 1844. — S. 206—207. (пол.)
  7. Janas E., Kłaczewski E., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 67. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
  8. Sapiehowie (03) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]